План заходів Свеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)на 2023 / 2024 навчальний рік

Моніторинг стану забезпечення в закладі освіти безпечного освітнього середовища вільного від насильства та булінгу

Відповідальність булера за скоїні правопорушення

Булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Основними ознаками булінгу (цькування) є:

Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), а також спостерігачі.

Повторюваність /систематичність діяння.

Наявність наслідків у вигляді психічної та/або фізичної шкоди.

Види булінгу

Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).

Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Суб’єкти реагування

Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані: вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу; за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги; звернутися (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України; повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Відповідальність

Це може бути цивільна, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. Якщо говорити про цивільну відповідальність, то вона полягає у захисті честі й гідності, а також відшкодуванні моральної шкоди. Відбувається це або в добровільному порядку, або в примусовому порядку через суд.

Адміністративна відповідальність за вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку

Відповідальність дитини до 14 років

Так, згідно з Цивільним кодексом http://bit.ly/2OM2YYw , дитина у віці до 14 років має часткову цивільну дієздатність та не несе відповідальності за заподіяну нею шкоду. Тобто за будь-який вчинок дитини, пов’язаний із заподіянням шкоди, відповідатимуть її батьки. Окрім відшкодування вказаної вище шкоди, батьки такої дитини можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності (накладення штрафу) за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlElb , тобто за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дитини. Також батьками або адміністрацією школи може бути направлена заява до Управління ювенальної превенції Національної поліції (раніше Кримінальна поліція у справах неповнолітніх) для того, щоб поставити на облік дитину, яка вчинила насильство.

Відповідальність підлітка від 14 до 16 років

Чинний Кримінальний Кодекс України http://bit.ly/35NO2A3 вказує вичерпний перелік статей, за які особа у віці від 14 років несе кримінальну відповідальність, наприклад, ст.121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, ст.122 “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Тобто, дитина у віці від 14 років до 16 років може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, якщо заподіє однокласнику чи будь-якій іншій особі ушкодження, що можуть кваліфікуватися як середньої тяжкості або тяжкі.

Відповідальність підлітка від 16 до 18 років

Учні старшої школи, яким виповнилось 16 років, мають повну деліктоздатність, тобто самі несуть відповідальність за вчинені ними правопорушення та злочини, про що зазначено і в статті 22 Кримінального кодексу України http://bit.ly/35NO2A3, і в статті 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlEl.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ

Новий закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” http://bit.ly/2OqLPEs запровадив адміністративну відповідальність за таке правопорушення.

Булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році 850 – 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році це від 850 до 1700 грн) або громадські роботи протягом 20-40 годин.

Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин.

Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють згідно чинного законодавства.

Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2019 рік) або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

У тих випадках, КОЛИ БУЛІНГ МАЄ ФІЗИЧНИЙ ХАРАКТЕР і завдає шкоди здоров’ю людини, окрім Адміністративного кодексу http://bit.ly/35NO2A3, до кривдника застосовується Кримінальний кодекс України http://bit.ly/2qDlEl, а саме статті 121, 122.

Кримінальний кодекс України: Стаття 121.

Умисне тяжке тілесне ушкодження

1.Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2.Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, – караються позбавленням волі від трьох до п’яти років.

Для більш розширеної консультації можна зателефонувати до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції за номером

0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Пам’ятайте про свої права! Знайте, що діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
3. 3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .
4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
7. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (відповідно до листа МОНУ від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладівосвітищодозастосування норм Закону України "Про внесеннязмін до деякихзаконодавчіхактівУкраїнищодпротидіїбулінгу (цькування) від 18.12.2018 №2657-VIII")

1. В разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків Комісії, створеної у закладі освіти з розгляду випадків булінгу, повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
2. Виконується рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.
4. Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування ) та накладаються адміністративні стягнення:

- Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно)або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

- Така ж поведінка,вчинена группою осібабо повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

- За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років,тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Булінг ( від англ. bully – хуліган, залякувати) - це навмисно повторювана поведінка, що проявляється у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, поширення чуток, висміювання, псування особистих речей, фізичній розправі, залякуванні, вимаганні грошей, цькування в мережі Інтернет.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину:

• зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки;
• поведінка;
• думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо;
• поведінкові особливості;
• расова приналежність;
• релігія;
• інвалідність або хвороба;
• сексуальна орієнтація.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Типові риси учнів, схильних ставати булерами:

- відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;

- імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

- не виявляють співчуття до своїх жертв;

- зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

- полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;

- часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

- можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів:

- відчуття провини;

- відчуття власного безсилля, небажання/нерозуміння власної ролі.

Як розпізнати дитину, яка стала жертвою булінгу?

Поведінка та можливі зовнішні ознакибулінгу:

- образливі або принизливі відео у соціальних мережах (кібербулінг)

- поламані іграшки і особисті речі

- брудний або розірваний одяг

- розірвані зошити та підручники

- жувальна гумка у волоссі

- забруднений крейдою одяг

- інші ознаки фізичних знущань.

Алгоритм діяльності у випадку виявлення булінгу (цькування)
у закладах загальної середньої освіти

1. Керівнику закладу прийняти заяву або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення .
2. Негайно повідомити поліцію, служби у справах дітей, батьків або законних представників дитини.
3. За потреби керівнику закладу викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги.
4. Скликати комісію з розгляду випадків булінгу у продовж трьох робочих днів (наказ).
5. Підготувати матеріали щодо обставин випадку булінгу (цькування).
6. Провести засідання комісії з розгляду випадків булінгу

Пам`ятка для учня

•Обирай безпечний шлях до дому.

•Розповсюдження особистих відомостей про себе, занадта відвертість і довірливість можуть обернутися шкодою для тебе.

•Соціальні мережі – це класно, коли таке спілкування безпечне.

•В світі існує безліч ігор, але грати варто тільки в ті, що є безпечними для життя.

•Селфі та інші фото мають робитися в безпечних місцях.

•Здоровий спосібжиття – це супер !

•Твоя сім`я повинна знати, де і з ким ти проводиш час.

•Не приймай подарунки або гроші від малознайомих чи незнайомих тобі осіб.

•Втеча із дому – не вирішить проблеми та може стати небезпечноюдля тебе.

•Уникай поїздок в ліфті з незнайомцями.

•Не всі дотики є допустимими, не дозволяй себе торкатися, якщо тебе цебентежить.

•Коли ти вдома сам/сама – пускай в дім тільки членівсвоєїродини.

•Якщо почуваєшся злякано, збентежено, некомфортно – поділисьцим з людьми, яким ти довіряєш.

•Дім – це спільний родинний простір.Домовляйся з батьками про запрошення до себе в гості.

•Коли хтось ображає іншудитину – повідом про це дорослих.

Куди звернутись за допомогою ?

Коментарi