Історія закладу освіти

Моє рідне селище

Свеса – селище міського типу, центр селищної ради, розташована на берегах річки Свеса за 12 км від Ямполя та 192 км від обласного центру. Населення – 7900 чоловік. Територія населеного пункту становить 380 га. Свеса виникла як сторожова вежа (весь) на випадок наступу Польщі на Московські землі. Найбільш вірогідною історичною датою заснування Свеси є 1650 рік. Досить цікаве звукосполучення в назві хутора має кілька версій. Одна з них походить від слова «весь» , що означає невелике поселення, хутір. Жителі такого поселення називалися відповідно «весянами», а в народному спілкуванні – хуторянами. На запитання «звідки ви будете?» відповідали: «Ми з весі (с веси).» У подальшому таке сполучення закріпилося й трансформувалося в назву населеного пункту «Звиса, Свиса» пов’язана з місцем розташування поселення. Воно розташоване на крутому правому березі річки, яка того часу впритул протікала під вапняним стрімким берегом , тому поселення ніби «звисало» над річкою та болотистою місцевістю, що й започаткувало назву поселення «Свиса», з наступною редакцією в назву "Свеса". Історія не донесла до наших часів заснування селища, походження його назви, прізвищ перших поселенців та власників , тому викладені версії мають право на життя, як доволі точне історичне припущення.

Подальший розвиток Свеси губиться у вирі державних проблем та подій, що в історії України іменуються як "Хмельниччина" й " Руїна" , десь аж до 1700 року.

Сьогодні Свеса - найбільший промисловий центр району. Природно - ресурсний потенціал селища обумовлений його сприятливим географічним положенням: Свеса та її землі входять до зони українського Полісся, а саме до північно-східної його частини. Лісові багатства краю стали основою для розвитку лісопереробної промисловості та лісозаготівель.На території селища працює Свеський держлісгосп із цехом обробки деревини та випуском готової продукції яка експортується в країни близького та далекого зарубіжжя – Грецію, Німеччину, Голландію.Головним промисловим підприємством селища є ВАТ" Свеський насосний завод", заснований у 1879році. Він займає провідне місце в галузі насособудування не тільки в Україні, а й у країнах колишнього Радянського Союзу. Унікальна продукція заводу – насоси парові. гідравлічні,, дозуючі, планжерні, високого та надвисокого тиску, хімапаратура, кольорове литво сплавів на мідній основі . чавунне литво, товари народного споживання.

У селищі працюють 2 загальноосвітні школи та професійний аграрний ліцей ім. Героя Радянського Союзу Спартака Желєзного, технічна, дитяча та дві бібліотеки для дорослих, музична школа, стадіон. У школах добре обладнані навчальні кабінети, створені всі умови для навчання і виховання дітей.

У селищі працює лікарня з відділенням швидкої допомоги та стаціонарним відділенням на 30 ліжко-міст, психоневрологічний центр. У 1998 році у селищі збудовано Троїцьку православну церкву

З історії виникнення школи

У 1893 році в Свесі відкрили церковно-приходську школу, в якій навчалося 30-40 учнів і було тільки три класи. У школі працював один вчитель. Із села Орлівка приїжджав піп, щоб вчити дітей закону божому. Більшість дітей через бідність батьків не мали змоги відвідувати школи.

Після революції у селищі працювала початкова школа у приміщенні будинку колишнього поміщицького управителя.

У 1925 році початкова школа була реорганізована у семирічку, а у 1936р.- у середню. У тому ж році почала працювати школа робітничої молоді. Серед перших випускників середньої школи були: Забловський В.Г., Забловська Н.Г., Парасюк А.І., Ступак М.М. та інші.

За роки довоєнних п'ятирічок кількість учнів у школі збільшилась більш ніж у 20 разів. У 1941р. у двадцяти чотирьох класах навчалося 720 учнів. До війни працювали у школі такі вчителі: Сидьорко М.В., Ющенко А.П., Соломко Н.П., Соломко С.І., Шульга Н.Б., Величко В.І.,Макаренко П.Г., Макаренко А.З.

У період Великої Вітчизняної війни випускники школи та вчителі пішли на фронт. На їх честь біля нової школи зведено обеліск, на якому навіки вписані імена:Антипенко Б.М., Антипенко А.М., Єфименко М.П., Муковоз І.О., Новік О.Д. та інші.

Під час фашистської окупації школа не працювала. Всі підручники були зібрані і спалені. Обладнання із кабінету фізики було знищено.

3 квітня 1943 р. Свеса була звільнена від фашистських загарбників. Після звільнення селища школа відновила свою роботу. Директором у той період була Кожем′яко К.О. У старших класах (9-10) навчалося всього по 12-17 дітей. Підручників, обладнання не було. Діти ходили до школи не у формі, часто голодні.

У 1945р. вперше здавали екзамени на атестат зрілості. На Ямпільський район була створена одна державна екзаменаційна комісія. Випускники ходили пішки до Ямполя здавати екзамени.

Учні займалися в школі у дві зміни, але пізніше це було неможливо. Діти змушені були займатися у будівлі селищної ради, у будівлі колишнього дитсадка №1 та в інших приміщеннях.

Постало питання будівництва нової школи. Під час її спорудження довелося попрацювати і вчителям, і учням старших класів. У 1961р. була відкрита нова середня школа №1. Директором у цей час працював Стьобін А.М.

Потрібно було оформити будівлю школи, перетворити всі приміщення в затишні класні кімнати, облаштувати територію навколо. В оформленні школи вчителям допомагали учні.

Зразу ж після відкриття школи була збудована теплиця, де проводилися цікаві досліди під керівництвом вчителя біології Самохи Н.В.

З 1963 року у школі почали працювати групи продовженого дня. Вихователями працювали: Сарана Н.Д., Данкевич В.Ю., Панченко Т.Г., Оксют Т.П., Одарченко З.Д., Скибинська А.І.

У цей період школа особливо розквітла: вчителі досягали величезних результатів у навчанні дітей. Багато хто з випускників школи вступили до ВНЗ і закінчили їх. З 1964 по 1967рр. вже було 17 медалістів.

З 1969р. у Свеській середній школі №1 було створено шкільне лісництво. За яким було закріплено 50 га лісу. Під час практичних занять учні садили ліс, доглядали за лісокультурами, збирали лікарські рослини, заготовлювали корм для диких тварин.

З 1972р. на базі Свеського лісництва почав працювати табір праці та відпочинку для учнів. Так у 1981-1982рр. учні школи посадили 21600 саджанців, заготовили 45 т. сіна і гілкового корму, також зібрали 3500 кг ягід чорноплідної горобини, здійснили догляд за лісокультура ми на площі 10 га.Робота в таборі сприяла розвитку трудових навичок, вихованню любові до праці та рідної природи. Багато уваги юним лісівникам приділяли працівники лісництва: Резник Г.С., Резник В.Д., Барабан Ф.Й. У них учні навчались охороняти й примножувати наше зелене багатство.

За свою працю шкільне лісництво неодноразово нагороджувалось грамотами Свеського держлісгоспу, відділу освіти, райкому комсомолу.

З 1976р. учні почали навчатися російською мовою. Це дало змогу збільшити їх кількість.

Маленьке приміщення їдальні стало тісним для 250 чоловік. І у 1980р. збудували нову їдальню. А перед цим, у 1977 р., побудували майстерню та придбали нове обладнання.

З 1961р. працював Клуб інтернаціональної дружби (КІД) під керівництвом вчителів іноземних мов Янко Н.І. і Таніславської В.П. Учні листувалися з КІДом школи ім. Ернста Тельмана, яка знаходилась у місті Ремда на півдні НДР, піонерами Болгарії, Чехії, НДР.

У школі була оформлена зала бойової слави (Таніславський В.В.), Ленінська зала (Маліновська Т.Я.), картинна галерея (Романович Н.А.).

Уроки проводилися у добре облаштованих кабінетах хімії, біології, російської мови, української мови, історії, математики, іноземних мов. Кабінети російської та іноземної мов мали лінгафонне обладнання.

Учні школи багато подорожували країноюі. Разом із учителями вони відвідали місця боєвої слави радянського народу, історичні і культурні центри, зустрічалися з видатними людьми.

З кожним роком школа процвітала. Основною її метою було підвищення якості навчально-виховного процесу, підготовка учнів до праці.

У районі школа посідала одне із найперших місць. Чотири роки поспіль колектив утримував перехідний Червоний прапор райкому профспілки. У 1981 р. школа була занесена на обласну дошку пошани.

Життя школи у XXI столітті

За 40 років із стін нової школи випущено 1895 учнів, із них 108 нагороджено Золотими та Срібними медалями. У 2003 році школа святкувала свій 110 – літній ювілей.

Учні школи розвивають свої здібності й обдарування в різноманітних гуртках, секціях, а саме:

· трудове навчання «Умілі руки»;

· музично – драматичний:

· вокальний «Веселі нотки»;

· фольклорний «Наші обереги»;

· танцювальний;

· ізостудія;

· баскетбол;

· теніс;

· волейбол;

· карате, боротьба;

· танцювальний;

· літературна студія «Зернина»;

· шахи.

Зусиллями вчителів, батьків, учнів у школі створено Зал народознавства, «Світлицю», екологічний зал (куточок кактусів та бегоній), куточок хліба. У кабінеті №4 та Залі народознавства усі можуть насолодитися духом минувшини.

Спорт – одне із найулюбленіших занять наших учнів. Спортивна команда школи є постійним учасником і призером районних та обласних змагань.

Наші медалісти

1963-1964 н.р.

2 медалі

БАННИК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА- золото

КОНОГРАЙ ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ - срібло

1964-1965 н.р.

4 медалі

НОВИК ГАЛИНА ЄВГЕНІЇВНА – золото

ЯЛОВЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА - золото

ПОТАПЕНКО РАЇСА ІВАНІВНА - срібло

ОСОБЛИВЕЦЬ НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА - срібло

1965-1966 н.р.

6 медалей

БЕЗРУКАВА НІНА ВАСИЛІВНА – золото

ШИНКАРЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА - золото

БОСА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА - золото

СКИБА НІНА ІВАНІВНА- срібло

СКИБА ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА - срібло

П"ЯТНИЦЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ –срібло

1966-1967 н.р.

5 медалей

ГАРБУЗ НАДІЯ ТРОХИМІВНА- срібло

СПІЧЕНКО ОЛЬГА ПАВЛІВНА- срібло

ТОВСТУХА МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ- срібло

КОЗЮЛЯ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ- срібло

ТОМЧЕНКО ОЛЬГА ІВАНІВНА - срібло

1967- 1968 н.р.

5 медалей

РАК ТАЇСІЯ ОЛЕСАНДРІВНА - срібло

КАРАБАН ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА- срібло

МОРГУН ГАЛИНА ВАСИЛІВНА- срібло

НІКОНОВА НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА- срібло

ЗАДОРОЖНЯ АЛЛА ВАСИЛІВНА - срібло

1969-1970 н.р.

1 медаль

ЩЕРБАКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ - золото

1970-1971н.р.

5 медалей

ГРЕБЕНЮК ЛЮБОВ МИХАЙЛІВНА- золото

КОСТКО ЛЮДМИЛА БОРИСІВНА - золото

КОРОБКО ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА - золото

ЯКУБОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА- золото

ВОВК НАДІЯ АНДРІЇВНА - золото

1972-1973 н.р.

2 медалі

СИДОРЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ - золото

КОМЕНДАНТ АЛЛА ВІКТОРІВНА – золото

1973-1974 н.р.

1 медаль

КОВБАСА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА - золото

1974-1975 н.р.

4 медалі

АЗЕНКОВА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА - золото

ЖАДАНОВ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ - золото

ТОПТУНОВА ВАЛЕНТИНА ВІТАЛІЇВНА - золото

МОРА ГАЛИНА ВАСИЛІВНА - золото

1975-1976 н.р.

1 медаль

ПАНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ - золото

1976-1977 н.р.

2 медалі

ВОЛКОГОН НІНА ЯКІВНА - золото

НЕСЕЛЕВСЬКА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА - золото

1978-1979 н.р.

І медаль

ХОБА ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА- золото

1979-1980 н.р.

1 медаль

КОВБАСА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА - золото

1980-1981 н.р.

2 медалі

НЕСЕЛЕВСЬКА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА - золото

РЯБУХА ОЛЕНА ЄГОРІВНА - золото

1981-1982 н.р.

1 медаль

ПАВЛЮК НІНА МИКОЛАЇВНА - золото

1983-1984 н.р.

3 медалі

БАТЬОХА ОЛЬГА ІВАНІВНА - золото

МИРОШНИЧЕНКО СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА - золото

ОДАРЧЕНКО ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА –золото

1984-1985 н.р.

2 медалі

АЛЕКСЕНКО ТАМАРА ЄВГЕНІВНА - золото

ВОРУШИЛО ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА – золото

1985-1986 н.р

2 медалі

ПРОКОПЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА - золото

БОРОВИК ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА- срібло

1986-1987 н.р.

1 медаль

ШАПОВАЛ НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА - золото

1987-1988 н.р.

3 медалі

ЄВДОКИМЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА - золото

ЧЕЧЕЛЬ ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА –золото

ШАПОВАЛОВА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА - срібло

1988-1989 н.р.

1 медаль

ТАНІСЛАВСЬКА ТЕТЯНА БОРИСІВНА - золото

І989-І990 н.р.

7 медалей

ВІТКАЛОВА ЛЮБОВ ВІКТОРІВНА - золото

БРОВЧЕНКО ОЛЬГА ПАВЛІВНА - золото

ШМАТОК ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА - золото

ВОРОНОВА ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА - срібло

ПОТАПЕНКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА - срібло

СЕРЕДА ТЕТЯНА ІЛЛІНІЧНА - срібло

СМИРНОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА - срібло

І990-І99І н.р.

З медалі

МОРА ЖАННА ВОЛОДИМИРІВНА - золото

ПОГОНЦЕВА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА - золото

ЛАШИН СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ - срібло

І991-1992 н.р.

З медалі

ЛЯХ ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА - золото

ПОДА В'ЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ - золото

ВІТКАЛОВ В 'ЯЧЕСЛАВ ВІКТОРОВИЧ - срібло

1992-1993 н.р.

2 медалі

ЄВДОКИМЕНКО ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ - золото

РОМАНОВИЧ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА - золото

1993-1994 н.р.

3 медалі

ДУДКО НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА - золото

ФОКІНА ВІКТОРІЯ ВАЛЕЛЕРІЇВНА - золото

ШОКУРОВА ГАННА ЛЕОНІДІВНА - золото

1995-1996 н.р.

5 медалей

ДУПЛІК ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА - золото

МОРА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА - золото

СІВАЄВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА- золото

ДЯЧЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА- срібло

КОШЕЛЄВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА - срібло

1996-1997 н.р.

1 медаль

РОТАР"ЯН ІРИНА СТЕПАНІВНА- срібло

1997-1998 н.р.

2 медалі

БОРИСЕНКО ІРИНА БОРИСІВНА – золото

ПЕРЕПЕЧКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА - золото

1998 -1999 н.р.

3 медалі

КОШЛЯКОВА АЛЬОНА ЮРІЇВНА - золото

МИХАЙЛИК ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ - золото

ФОКІНА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА - золото

1999-2000 н.р.

4 медалі

БОРОВИК НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА - золото

ГОРДІЄНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА - золото

КАРПЕНКО ТЕТЯНА ВІТАЛІЇВНА - золото

МАРОКО АЛІНА МИКОЛАЇВНА- срібло

2000-2001 н.р.

6 медалей

ВІТКАЛОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ - золото

ЛУК'ЯНЕЦЬ ОКСАНА ВАСИЛІВНА - золото

МЕФЬОД АЛЛА ВІКТОРІВНА- золото

ПОТАПЕНКО ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА - золото

СМИШЛЯК ОКСАНА ВІКТОРІВНА - золото

СТАРОДУБЕЦЬ ОЛЕНА ВІКТОРІВНА - золото

2001-2002 н.р.

4 медалі

ЄЛІСТРАТОВ ДМИТРІЙ ВІКТОРОВИЧ- золото

ОЛІЙНИК НАДІЯ ВІТАЛІЇВНА- золото

РОМАНОВИЧ СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА- золото

ЧЕРНОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА- срібло

2002-2003 н.р.

5 медалей

БІЛЕЦЬКИЙ РОСТИСЛАВ ІВАНОВИЧ - золото

БУЗИНОК АННА МИХАЙЛІВНА - золото

ЛУШПА ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ- золото

ГОНЧАРОВА ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА- срібло

ПОДА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА - срібло

2003-2004 н.р.

5 медалей

ВОРОБЙОВА СВІТЛАНА ІВАНІВНА - золото

ЛАДИШЕВА АННА МИКОЛАЇВНА - золото

МАРОКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА- золото

МІШКІНА ТЕТЯНА АНДРІЇВНА- золото

ПЕРЕПЕЧКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА- золото

2004-2005 н.р.

З медалі

КАЛЮЖНА МАРИНА СЕРГІЇВНА - золото

КОМЕНДАНТ КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА - срібло

ЛОПАТІНА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА- золото

2005-2006 н.р.

4 медалі

КОВАЛЬОВ ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ- срібло

МЕДВЕДЧУК ЮЛІЯ ІГОРІВНА - золото

РОГОЗИНСЬКИЙ ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ - золото

ТАНАНІКА КАТЕРИНА ЄВГЕНІВНА- золото

2006-2007 н.р.

4 медалі

ЕЙФЕРТ МАРІЯ ЕДУАРДІВНА - золото

НЕСЕЛЕВСЬКА АЛІНА АНАТОЛІЇВНА- золото

ОХРЕМЕНКО КАТЕРИНА КОСТЯНТИНІВНА - золото

СМИШЛЯК АЛІНА ВІКТОРІВНА - золото

2010-2011 н.р.

Мора Ольга Сергіївна - золото

2011-2012 н.р.

Михайлюк Валерія Ігорівна - золото

Перешивайло Олеся Ігорівна - золото

Черей Сніжана Валентинівна - золото

2012-2013 н.р.

Шпак наталія Вікторівна - золото

Сагайдачна Юлія Миколаївна - срібло

2014-2015 н.р.

Базурина Тетяна Ігорівна - золото

2015-2016 н.р.

Крамський Михайло Васильович - срібло

2019-2020 н.р.

Антюшко Олександр Сергійович - золото

2020 - 2021 н.р.

Юркова Анна Ігорівна - золото.

2021 - 2022 н. р.

Нещерет Катерина Ігорівна - золото

2022 - 2023 н.р.

Ашихмин Олександра Геннадіївна - золото

Кабанова Ангєліна Олександрівна - золото

Ковальова Ангеліна Олександрівна - золото

Кiлькiсть переглядiв: 1040

Коментарi